Росія почала розгортати аеростатні загородження для захисту своїх нафтопереробних підприємств від українських безпілотників. Аналітики Defense Express оцінили життєздатність такого рішення та висловили сумніви щодо його ефективності.
Конструкція та принцип роботи
Аеростатне загородження складається з двох невеликих аеростатів зі сіткою з тонких тросів між ними, у якій мають заплутуватись або руйнуватись безпілотники. Система за даними радіолокації визначає висоту польоту дрона і коригує висоту самого загородження, щоб перехопити ціль. Такі конструкції мають розгортатися поруч з об’єктами або на них.
Сумніви аналітиків та історичний контекст
Під час тестування росіяни використовували малий, фактично іграшковий дрон, розміри якого значно менші навіть за найменші українські далекобійні безпілотники. Загородження не можуть працювати за поганої погоди через сильний вітер. У РФ існує кілька подібних проєктів, які досі перебувають лише на стадії розробки і не мають особливих успіхів.
Аеростатні загородження вперше застосували під час Першої світової війни, а особливої популярності набули під час Другої. Велика Британія використовувала їх для захисту Лондона від німецьких крилатих ракет Фау-1, і за весь період застосування вони перехопили лише близько 5% усіх випущених Фау-1.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна посилить атаки на російські НПЗ у відповідь на нову кампанію повітряних ударів Москви. За даними Генерального штабу України, удари Сил оборони вивели з ладу понад 45% проєктних потужностей нафтопереробки РФ, цю цифру підтвердив Зеленський.
Залишити відповідь