Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, відомий під позивним «Флеш», опублікував у Facebook роз’яснення, чому сигнали повітряної тривоги іноді не встигають за прильотами балістичних ракет і чому трапляються хибні тривоги. Уся інформація про запуски або підготовку до них, за його словами, надходить Україні від партнерів — переважно через супутникове спостереження за точками запуску та систему фіксації фактів пуску.
Обмежені хвилини на оповіщення
Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, тому час на оповіщення є дуже обмеженим. Будь-який збій системи може призвести до затримки отримання інформації та запізнення сигналу тривоги. Як наголошує Бескрестнов, жодна система не може бути ідеальною, тому збої трапляються, і сигнал тривоги може запізнитися.
Чому тривога оголошується без подальшого прильоту
Тривога може оголошуватися без подальшого запуску, оскільки супутники фіксують дії на пускових установках, які передують пуску ракет. Як приклад Бескрестнов навів випадки хибних тривог по «Орєшніку», коли розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але запуск може не відбутися. У ніч на 15 липня 2026 року сили протиповітряної оборони знешкодили п’ять російських балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 108 безпілотників.
Залишити відповідь