Карсон і класична традиція: формулювання комітету Нобелівської премії 2026

8 жовтня 2026 року Шведська королівська академія у Стокгольмі присудила Нобелівську премію з літератури 76-річній канадській письменниці Енн Карсон. Нобелівський комітет обґрунтував рішення формулюванням: «за її сміливу та винахідливу творчість, яка в грайливому діалозі з класичною традицією створила нові форми для сучасної літератури».

Що комітет поклав у формулювання

Карсон народилася 1950 року в Торонто, вивчала класичну філологію та багато років викладала античну літературу в різних університетах. У 1981 році вона опублікувала докторську дисертацію «Я ненавиджу і кохаю, отже я існую» (Odi et Amo Ergo Sum), а етимологію слів визначала як відправну точку своєї творчості. У доробку авторки сучасні літературні форми поєднуються з мотивами давньогрецької міфології та класичними текстами.

Переклади і поетичні збірки в доробку лауреатки

Серед перекладів Енн Карсон з давньогрецької — фрагменти Сафо «Якщо ні, Зима» (2002), трагедії Софокла «Електра» (2001) та «Антігона» (2015), «Вакханки» Евріпіда (2015); ці переклади розглядаються як самостійні художні твори. Збірка «Пливи» (2016) складається з 22 окремих книжечок на різні теми, які можна читати в довільному порядку, а видання «Неправильна Норма» (2024) поєднує тексти з виразним перформативним принципом. Роман у віршах «Автобіографія червоного» (1998) переосмислює поему давньогрецького поета Стесіхора.

Місце оголошення в Нобелівському тижні

Оголошення 8 жовтня відбулося в межах Нобелівського тижня, що триває з 6 по 13 жовтня у Стокгольмі. Карсон здобула визнання ще до Нобелівської премії: премія Ланнана (1996), Пушкарта (1997), стипендії Гуггенхайма (1998) і Мак-Артура (2000), поетичні премії Гріффіна (2001, 2014) та Т.С. Еліота (2001), премія ПЕН за поезію в перекладі (2010). У 2025 році лауреатом став угорський автор Ласло Краснагоркаї; з моменту заснування премії з 1901 року нагороду в номінації «Література» отримали 122 людини.

За даними Бабеля, під час оголошення Карсон перебувала в Ісландії, де «слухала вітер», коли академія зв’язалася з нею; інші джерела — hromadske.ua, ukrinform.ua, news.liga.net, nv.ua — не повідомляють про місце перебування лауреатки.